ФАО кукурудзи на зерно за зонами України: як обрати групу стиглості
ФАО кукурудзи — це індекс скоростиглості гібрида: що менше число, то менше тепла потрібно рослині, щоб дозріти, і то раніше вона зазвичай достигає. Мова тут про кукурудзу на зерно: для силосу критерії стиглості й вибору інші. Швидкість, з якою зерно потім віддає вологу, — окрема властивість гібрида, і її оцінюють окремо від ФАО. Для Полісся зазвичай обирають ранні групи, для Лісостепу — від ранніх до середньостиглих, а пізніші групи мають сенс переважно в Степу і лише там, де вистачає вологи.
Остаточне рішення залежить не від назви зони, а від умов конкретного поля, строку сівби, вологості, з якою реально вдасться зібрати зерно, і від можливостей сушарки. Нижче — що стоїть за числом ФАО, які цифри тепла наводять українські публікації, що пропонує для зон один відкритий каталог і в якому порядку зважувати ці дані.
Що означає число ФАО і звідки беруться групи
Модель систематизації кукурудзи за стиглістю запровадила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO), звідси й назва індексу. В оглядовій статті Вінницького національного аграрного університету (Шевченко Н. В., Таврійський науковий вісник, 2024) описано шкалу від 100 до 999 з дев’ятьма групами: сотні показують групу стиглості, десятки — місце гібрида всередині групи. Тобто ФАО 280 стоїть у кінці середньоранньої групи, а ФАО 310 — на початку середньостиглої. Скільки днів чи градусів насправді розділяє два конкретні гібриди, саме число не показує.
В українській науковій літературі трапляються різні схеми груп. Наприклад, Український інститут експертизи сортів рослин (УІЕСР) у статті 2007 року (Андрющенко А. В., Кривицький К. М.) навів поділ на сім груп за трьома показниками: кількість листків, сума ефективних температур і тривалість вегетаційного періоду. Це схема з конкретної публікації, а не чинна методика присвоєння ФАО, але вона добре показує логіку індексу.
| Група | ФАО | Листків на рослині, шт. | Сума ефективних температур, °С | Вегетаційний період, діб |
|---|---|---|---|---|
| Дуже рання | 100–149 | 9–11 | 915–970 | менше 90 |
| Ранньостигла | 150–199 | 12–14 | 1080–1090* | 90–105 |
| Середньорання | 200–299 | 15–16 | 1140–1200 | 106–120 |
| Середньостигла | 300–399 | 17–18 | 1240–1300 | 121–130 |
| Середньопізня | 400–499 | 19–20 | 1360–1420 | 131–140 |
| Пізньостигла | 500–599 | 21–22 | 1470–1530 | 141–150 |
| Дуже пізня | 600 і більше | понад 22 | понад 1530 | понад 150 |
*Так в оригіналі статті; вузький діапазон може бути друкарською неточністю, тому для розрахунків його не використовуйте. Автори публікації 2007 року також зазначали, що гібриди з ФАО 600 і вище в Україні не досягають фізіологічної стиглості. Це висновок для умов того дослідження, а не межа на всі роки.
Важливе застереження з того самого дослідження. УІЕСР перевірив 16 гібридів-стандартів на Поліссі, у Лісостепу і Степу, і лише 7 із них за сукупністю трьох показників підтвердили свою групу. Вегетація в польових умовах часто затягувалася на 15–30, а подекуди й на 50 діб. Тож ФАО — орієнтир для порівняння гібридів, а не обіцянка дати збирання. Надійніше порівнювати гібриди, випробувані в однакових умовах.
Суми температур: що саме рахують
Сума активних температур — це сума середньодобових температур повітря за всі дні, коли середньодобова температура перевищує +10 °С. Так її визначає Велика українська енциклопедія. Для клімату зони її обчислюють за весь період із температурами понад +10 °С, від весни до осені. Сума ефективних температур враховує лише ту частину середньодобової температури, що перевищує біологічний поріг. За однакового періоду обліку й порога +10 °С ефективна сума менша за активну, оскільки підсумовують лише перевищення над порогом; постійного співвідношення між ними немає — воно залежить від того, якими були дні сезону. Який поріг узято для таблиці 2007 року, у статті не зазначено, тож порівнювати її напряму з власними розрахунками не варто.
Довідкові цифри потреби в теплі теж розходяться. Велика українська енциклопедія оцінює потребу кукурудзи в 1100–2900 °С активних температур, а огляд ВНАУ дає для груп ФАО 100–600 від 2100 до 3000 °С (близько 2100 °С для ФАО 100–149, 2400 °С для середньоранніх, 2600 °С для середньостиглих, 2800 °С для середньопізніх і 2900–3000 °С для пізньостиглих). З яких фаз ведуть відлік, ці джерела не уточнюють, тому зводити їх в одну шкалу вибору не можна. Вони показують порядок величин, а не межу для поля.
Яке ФАО для Полісся, Лісостепу і Степу
Таблицю зведено з двох відкритих джерел. Колонка ФАО — це не загальна рекомендація, а межі гібридів, для яких один каталог, каталог Інституту зернових культур НААН 2025 року, указує відповідну зону вирощування. Колонка тепла — середні суми активних температур понад +10 °С за 2006–2022 роки зі статті Печка В. і Гриника Р. (Вісник ЛНУП, 2025). Ця стаття присвячена плодовим культурам, і з неї не видно, за якими метеостанціями усереднено дані. Тому цифри тепла тут — загальна характеристика клімату зон, а не підстава для вибору гібрида.
| Зона | ФАО гібридів із цією зоною в каталозі ІЗК НААН (2025) | Сума активних температур понад +10 °С, середнє за 2006–2022, °С |
|---|---|---|
| Полісся | 170–290 | 2940 |
| Лісостеп | 170–430 | 3116 |
| Степ | 170–500 | 3390 |
Для Полісся каталог пропонує лише ранньостиглі й середньоранні гібриди. Окремо від нього, у дослідженні УІЕСР за 1999–2004 роки суми ефективних температур на Поліссі становили від 912 до 1096 °С, а в Степу — від 1096 до 1463 °С. Якщо оцінювати групу за посібником, який розбирають автори, гібриди-стандарти на Поліссі потрапили до скоростиглих і середньостиглих груп, а в Степу — до середньостиглих і середньопізніх.
У межах Лісостепу умови істотно відрізняються. Той самий гібрид у 2006 році набрав 1205 °С ефективних температур на Тернопільському центрі експертизи і лише 937 °С на Валківській станції на Харківщині. Для своїх полів варто дивитися на дані найближчих випробувань, а не на межу зони з каталогу.
У Степу каталог допускає гібриди до ФАО 500, але обмеженням часто стає вода. Стаття науковців НААН і НУБіП (Гадзало Я. М., Вожегова Р. А., Лікар Я. О., Таврійський науковий вісник, 2024) посилається на висновок для Північного Степу: у роки з низькими осінньо-зимовими запасами вологи і прогнозом малодощової весни-літа не варто висівати гібриди з ФАО понад 350, бо за посухи їхня врожайність різко падає, а в сприятливі роки вони мають підвищену збиральну вологість зерна.
Остаточно придатність групи для конкретного поля визначають за даними державного сортовипробування та місцевих випробувань, а не за межею одного каталогу.
Фізіологічна стиглість, вологовіддача і досушування
Фізіологічна стиглість — момент, коли зерно накопичило максимальну суху масу. Зовнішня ознака — «чорний шар» в основі зернівки. За літературою, яку наводить УІЕСР, від появи шовку (приймочок жіночих суцвіть) у половини рослин до чорного шару минає в середньому 51 доба, з коливаннями від 45 до 70 діб. Вологість зерна в цей момент — лише орієнтир: Університет Міннесоти наводить близько 32 %, посібник, на який посилається УІЕСР, — 35–40 %. Далі зерно висихає на корені, і швидкість цього залежить від гібрида й погоди. Пізніший гібрид дозріває пізніше, тож його зерно частіше сохне вже в прохолодніші тижні.
Стаття НААН і НУБіП наводить кілька орієнтирів, які варто зважувати з урахуванням стану стеблостою, прогнозу погоди і вимог приймального пункту. Збирання можна починати за вологості зерна близько 23–25 %; за 12–14 % досушування може не знадобитися. Якщо чекати в полі, поки зерно висохне до 17–19 %, можна заощадити на сушінні, але, за даними авторів, втрати зростають до 2–8 % замість 1–2 % за своєчасного збирання.
Власний дослід авторів проходив у 2017–2019 роках на зрошенні в Інституті зрошуваного землеробства НААН. Порівнювали середньоранній гібрид Скадовський (ФАО 290) і середньостиглий Тронка (ФАО 380) за трьох строків сівби і трьох варіантів захисту рослин. У середньому за варіантами захисту вологість зерна перед збиранням у Скадовського становила 12,8 % за сівби 25 квітня і 13,8 % за сівби 15 травня, а в Тронки — 13,8 % і 17,9 % відповідно. Водночас найвищу врожайність у досліді, 14,25 т/га, дала саме Тронка за ранньої сівби й хімічного захисту. Тобто пізніший гібрид за ранньої сівби на зрошенні мав і вищий урожай, і помірну вологість, а за пізньої сівби його вологість помітно зросла.
Розрахунковий приклад: скільки тонно-відсотків сушіння дає вологість
Візьмемо умовне поле, що дає 9,0 т/га зерна в перерахунку на базисну вологість 14 %. Суха речовина не змінюється, тому маса зібраного зерна дорівнює 9,0 × (100 − 14) / (100 − W), де W — вологість при збиранні. Розрахункова кількість тонно-відсотків — це зібрана маса, помножена на кількість відсоткових пунктів понад 14 %. Тариф 100 грн за тонно-відсоток узято лише для зручності рахунку — це умовна цифра, а не ринкова ціна. Якщо ваш елеватор рахує за іншою схемою, результат буде іншим.
| Вологість при збиранні | Зібрано, т/га | Волога, що видаляється до 14 %, т/га | Тонно-відсотки до 14 % | Умовна оплата, грн/га |
|---|---|---|---|---|
| 20 % | 9,68 | 0,68 | 58 | 5 805 |
| 25 % | 10,32 | 1,32 | 114 | 11 352 |
| 30 % | 11,06 | 2,06 | 177 | 17 691 |
Усі цифри в таблиці розрахункові, на умовних даних. За такої схеми оплати перехід від 20 до 25 % майже подвоює кількість тонно-відсотків, а до 30 % — потроює її. Енергію та час сушіння ця таблиця не показує. Окрім того, автори статті НААН і НУБіП зазначають, що за високої вологості одного проходу через сушарку часто недостатньо.
Ризики «занадто пізнього» гібрида
Пізніші гібриди можуть мати вищий потенціал продуктивності за сприятливих умов, про це пише й огляд ВНАУ. Але якщо тепла поля для групи не вистачає, ризики накопичуються:
- заморозок, що припиняє налив до фізіологічної стиглості (чорного шару), може зменшити кінцеву суху масу зерна; наслідки залежать від фази й ступеня пошкодження;
- стигле зерно сохне в холодні тижні, і збиральна вологість лишається високою;
- збирання зсувається на пізню осінь, коли зазвичай більше дощових днів;
- у Степу за нестачі вологи потенціал пізньої групи може не реалізуватися, як у висновку для Північного Степу вище.
Вищий потенціал має окупити досушування, і порівнювати це варто на своїх цифрах, а не на рекламних.
Порядок вибору групи ФАО
Замість однієї «правильної» цифри зручніше пройти кроки по черзі:
- Зона. Визначте, до якої зони належить поле, і подивіться, які групи для неї вказують каталоги та описи оригінаторів.
- Дані випробувань. Перевірте, чи занесено гібрид до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, і як він показав себе в державному сортовипробуванні та місцевих дослідах поблизу.
- Строк сівби. Пізня сівба, як у досліді вище, підвищує збиральну вологість, тому для пізніх строків логічніше брати ранішу групу.
- Сушарка. Порахуйте тонно-відсотки й оплату за тарифом свого елеватора для кількох рівнів вологості.
- Розподіл груп. Якщо посіяти дві-три групи стиглості, це може зменшити ризик, що спека під час цвітіння чи затяжна осінь вдарять по всій площі однаково, і розтягнути збирання. Фактичні дати цвітіння залежать також від строків сівби, тож розраховувати на гарантоване рознесення не варто.
Ранішу групу доречно ставити на поля, які треба звільнити першими, або з ризиком ранніх заморозків, а найпізнішу — на найтепліші й найкраще забезпечені вологою поля. Інші матеріали про вибір посівного матеріалу — у розділі Насіння.
Часті питання
Що означає ФАО 300?
Це початок середньостиглої групи. За схемою УІЕСР 2007 року такій групі відповідали 1240–1300 °С ефективних температур і 121–130 діб вегетації. Наскільки рано гібрид дозріє на вашому полі, залежить від тепла сезону і строку сівби.
Чи можна сіяти ФАО 400 на Поліссі?
У каталозі ІЗК НААН 2025 року гібридам, для яких указано Полісся, відповідає ФАО не вище 290. Це позиція одного каталогу; для відповіді щодо свого поля потрібні дані сортовипробування та місцевих дослідів.
Чому заявлене ФАО різних компаній не збігається з реальною датою збирання?
У дослідженні УІЕСР навіть стандарти груп часто виходили за межі показників своєї групи: вегетація в полі затягувалася на 15–30 діб і більше. Тому порівнювати варто гібриди, випробувані в однакових умовах.
Групу стиглості для кукурудзи на зерно добирають за умовами поля, а не лише за назвою зони. Каталоги й наукові схеми дають орієнтир, дані випробувань поблизу показують, як гібрид поводиться на практиці, а розрахунок тонно-відсотків — у що обійдеться пізніше збирання. Порахуйте досушування на своїх цифрах до закупівлі насіння: так видно, чи окупиться пізніша група у вашому господарстві.