Як перевірити схожість насіння перед сівбою: тест і норма висіву
Схожість насіння перед сівбою визначають двома способами. Перший — випробування в акредитованій лабораторії, де енергію проростання і лабораторну схожість встановлюють за ДСТУ 4138-2002. Другий — орієнтовна перевірка в господарстві: кілька повторень по 100 насінин пророщують у вологому папері або піску і рахують нормальні проростки. Отриманий відсоток разом із чистотою та масою 1000 насінин підставляють у формулу норми висіву, щоб кількість кілограмів на гектар відповідала якості конкретної партії.
Фахівці Черкаської фітосанітарної лабораторії Держпродспоживслужби називають схожість найважливішим показником посівних якостей, бо від неї залежить густота рослин у полі. Схожість формується під час вирощування насінника, а далі на неї впливають збирання, доробка (очищення, підсушування, калібрування) і зберігання. Тому насіння власного збору, залишене з минулого врожаю, варто перевіряти перед кожною сівбою, навіть якщо попередня партія з того самого поля сходила добре. Далі пояснюємо, що означають лабораторні показники, як зробити орієнтовний тест у господарстві, навіщо кукурудзі холодний тест і як перерахувати норму висіву.
Лабораторна схожість і енергія проростання: що означають цифри
Лабораторна схожість за ДСТУ 4138-2002 — це частка насінин (у відсотках), які за оптимальних умов пророщування утворили нормально розвинуті проростки. Нормальним стандарт вважає проросток, у якого добре і пропорційно розвинуті важливі частини: корінці, підсім’ядольне і надсім’ядольне коліна, брунечка, сім’ядолі або колеоптиль. Сама поява корінця ще не означає, що насінина схожа. Аналіз проводять на насінні основної культури, відокремленому під час визначення чистоти: беруть чотири проби по 100 насінин; для окремих великонасінних культур стандарт передбачає менші проби. Їх пророщують на фільтрувальному папері або в піску за температури й строків, які стандарт встановлює окремо для кожної культури.
Енергія проростання характеризує дружність проростання. Це відсоток нормальних проростків на дату першого обліку, яка теж прописана для кожної культури: для пшениці й кукурудзи це четверта доба, для сої та гороху — п’ята. Насіння з високою енергією проростання за сприятливих умов сприяє ранній і рівномірній появі сходів. У правилах Міжнародної асоціації з насіннєвого контролю (ISTA) окремого показника енергії проростання немає, а ДСТУ 4138-2002 його передбачає.
Умови для основних польових культур взято з додатка П до ДСТУ 4138-2002. Ложе там позначено так: «нФ» — на папері, «вФ» — між шарами паперу, «нП» — на піску, «вП» — у піску. Температуру в лабораторії підтримують з точністю ±2 °C. Два числа через тире означають змінний режим температур протягом доби.
| Культура | Ложе | Температура, °C | Перший облік (енергія), доба | Остаточний облік (схожість), доба |
|---|---|---|---|---|
| Пшениця м’яка і тверда | нФ, вФ, нП, вП | 20 | 4 | 8 |
| Ячмінь | вФ, вП, нП | 20 | 4 | 7 |
| Кукурудза | вФ, вП, нП | 20; 25; 20–30 | 4 | 7 |
| Соняшник | вФ, вП, нП | 20–30; 25; 20 | 4 | 10 |
| Соя | вФ, вП, нП | 25; 20–30 | 5 | 8 |
| Ріпак | нФ | 20; 20–30 | 5 | 7 |
| Горох | вФ, вП, нП | 20 | 5 | 8 |
Лабораторний результат рахують як середнє за чотирма повтореннями і перевіряють, чи розбіжність між повтореннями вкладається в допустимі відхили з додатка Р стандарту. Якщо ні, стандарт передбачає перерахунок за трьома повтореннями або повторний аналіз. Повторне випробування проводять також у разі методичних порушень, сильного розвитку інфекції або стану спокою насіння. Завдяки цим правилам лабораторну цифру можна порівнювати між партіями та роками.
Варто розрізняти три поняття. Схожість — це здатність утворити нормальні проростки в оптимальних лабораторних умовах. Життєздатність — це частка живих насінин, яку стандарт визначає окремим, тетразольним методом. Сила росту (англ. vigour) — це здатність насіння сформувати нормальні сходи в несприятливих умовах, наприклад у холодному вологому ґрунті. Дві партії з однаковою схожістю можуть суттєво відрізнятися за силою росту.
Польова схожість і чому вона нижча за лабораторну
У цій статті польова схожість — це частка висіяних насінин, які дали сходи в полі. Зазвичай вона нижча за лабораторну. У лабораторії насіння пророщують в оптимальних умовах, а в полі на нього впливають вологість і температура ґрунту, глибина загортання, якість сівби, рівень агротехніки, родючість, шкідники і збудники хвороб, післядія гербіцидів. Тож лабораторія відповідає на інше запитання: скільки насінин здатні прорости за найкращих умов.
Частину ризиків видно ще до сівби. Серед причин зниження польової схожості фахівці Держпродспоживслужби називають механічні пошкодження насіння, нерівномірне протруєння, самозігрівання партії через підвищену вологість або засміченість, а також порушення режиму термічного знезараження. Протруювати можна лише препаратами, зареєстрованими для відповідної культури, і тільки за умов, указаних на етикетці. Детальніше про вибір і застосування таких препаратів — у статті протруйники насіння. Лабораторна схожість допомагає планувати сівбу. А те, яка частка схожого насіння реально зійде в полі, оцінюють з урахуванням умов сівби і власних спостережень господарства за попередні сезони.
Орієнтовна перевірка схожості в господарстві
Тест у господарстві не є випробуванням за ДСТУ і не замінює протокол лабораторії. Він дає лише орієнтовну оцінку схожості. Інших показників якості партії, як-от сортової чистоти, засміченості чи зараженості хворобами, він не показує. Точність результату залежить від того, наскільки проба відображає всю партію. Офіційний відбір проб регламентує розділ 4 ДСТУ 4138-2002, і для лабораторного аналізу пробу відбирають саме за ним. Для домашньої перевірки беріть насіння з різних мішків і з різних місць партії, а не з одного краю. Ретельно перемішайте відібране і відраховуйте насінини підряд, не вибираючи найкрупніші. Закладайте чотири повторення по 100 насінин. Для великого насіння (кукурудза, соя, горох) за браком місця можна взяти по 50 — це домашнє спрощення, а не вимога стандарту, і точність оцінки буде нижчою.
Рулонний метод: насіння в папері
Для орієнтовної перевірки служба охорони природних ресурсів Мінсільгоспу США (USDA NRCS) описує так званий ragdoll-тест. Це окрема спрощена методика, а не процедура ДСТУ:
- Візьміть два щільні паперові рушники. М’які кухонні серветки погано підходять: корінці проростають крізь волокна, і проростки важко вийняти для підрахунку.
- Змочіть папір і віджміть зайву воду. Надлишок вологи позбавляє насіння кисню.
- Розкладіть насінини на половині рушника, накрийте другою половиною і скрутіть у трубку.
- Покладіть рулон у поліетиленовий пакет і закрийте його, щоб папір не пересихав.
- На першому обліку порахуйте і вийміть нормальні проростки, на остаточному порахуйте решту.
Кожен пакет підпишіть: культура, партія, номер повторення, дата закладки. Це потрібно, щоб не переплутати повторення. Вологу контролюйте окремо: якщо папір підсох, зволожте його так, щоб не було води, яка стікає.
Пророщування в ящику з піском
Замість паперу можна взяти лоток із чистим промитим піском без грудок і рослинних решток. Зволожте пісок помірно: після стискання в жмені вода не має стікати. Насінини розкладіть рядами і злегка втисніть у поверхню або присипте тонким шаром пухкого піску. Насіння кукурудзи, соняшнику і гарбуза ДСТУ 4138 радить класти зародком донизу. Лоток тримайте накритим і стежте, щоб пісок не пересихав.
Температура, строки і підрахунок
Як орієнтир температури візьміть значення для своєї культури з таблиці вище, наприклад 20 °C для пшениці. Поставте поруч із рулонами або лотком кімнатний термометр і записуйте показ хоча б двічі на добу. Без контролю температури результат буде лише орієнтовним, а перший облік не можна вважати енергією проростання в розумінні стандарту. Строки обліків теж беріть із таблиці для своєї культури: для пшениці це 4 і 8 доба, для соняшнику — 4 і 10.
Схожість рахують так: складають нормальні проростки з усіх обліків (першого й остаточного) і ділять на кількість закладених насінин. Для повторення зі 100 насінин сума і є відсотком схожості, для повторення з 50 насінин її множать на 2. Потім беруть середнє за повтореннями. Чи зараховувати проросток з дефектом, залежить від того, який орган ушкоджено і наскільки сильно. Довідковий додаток Н до ДСТУ 4138 серед ознак аномальних проростків наводить, зокрема, відсутність первинних корінців, відсутній або недорозвинений колеоптиль у злаків, повністю загнилий проросток. Невеликі ушкодження не завжди роблять проросток аномальним. Якщо одне повторення помітно відрізняється від інших, причин може бути кілька: нерівномірне зволоження, різна температура в різних місцях, нерепрезентативна проба, пліснява, помилка під час підрахунку. У такому разі тест краще повторити.
Протруєне насіння пророщуйте в рукавичках, в окремому посуді, який не використовують для їжі, і в місці, недоступному для дітей і тварин. Не допускайте контакту з харчовими продуктами. Пісок, папір і проростки після випробування не висипайте на город, у компост чи каналізацію. Поводьтеся з ними як із забрудненими відходами, згідно з етикеткою препарату. Пісок після протруєного насіння ДСТУ 4138 повторно використовувати не дозволяє.
Холодний тест для кукурудзи
Стандартна схожість показує, як насіння проростає в теплі. Кукурудзу ж часто сіють у прохолодний вологий ґрунт, і за таких умов партії з однаковою лабораторною схожістю можуть сходити по-різному. Щоб оцінити силу росту, використовують холодний тест (cold test). Асоціація з поліпшення сільськогосподарських культур штату Небраска називає його найпоширенішим тестом сили росту для кукурудзи і сої. За її описом, насіння розкладають на вологий рушник, вкритий пастою з польового ґрунту. Рулон сім діб тримають за 10 °C (50 °F), потім ще сім діб в оптимальних умовах, після чого рахують нормальні проростки.
Там же зазначено, що насіння зазвичай втрачає силу росту раніше, ніж схожість. Тому партія з високою стандартною схожістю може гірше зійти за ранньої сівби в холодний ґрунт. Універсального прогнозу польових сходів холодний тест не дає, але допомагає порівняти партії між собою. До методів ДСТУ 4138-2002 він не входить, тож можливість його провести варто уточнити в лабораторії заздалегідь. Інші питання агротехніки культури розібрано в статті технологія вирощування кукурудзи.
Лабораторний аналіз і сертифікація партії: у чому різниця
Лабораторне випробування посівних якостей замовляють, щоб дізнатися, якою є схожість, чистота, вологість і маса 1000 насінин власної партії. Такі аналізи за ДСТУ 4138-2002 проводять фітосанітарні лабораторії Держпродспоживслужби в областях. Як приклад умов: Черкаська фітосанітарна лабораторія на своїй сторінці вказує роботу за ДСТУ 4138-2002 і ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019. За її даними, аналіз зернових і зернобобових триває 7–14 діб, послуга платна, потрібні заявка, договір і документ про оплату, а за результатами видають протокол випробувань. Строки, ціни, перелік документів і чинну сферу акредитації вашої лабораторії уточнюйте безпосередньо перед подачею проби.
Протокол випробувань не є сертифікатом на насіння. Як нагадує Держпродспоживслужба (5 березня 2025 року), усі партії насіння, призначені для реалізації, супроводжуються сертифікатом, що засвідчує сортові якості, і сертифікатом, що засвідчує посівні якості, або їх засвідченими копіями. Купуючи насіння, перевіряйте ці документи й етикетку. Для протруєного насіння на етикетці мають бути назва препарату і діючої речовини. У разі повторного визначення посівних якостей на етикетку або поряд із нею може наноситися додатковий стікер із позначкою «повторне визначення», номером партії, датою та назвою організації, яка проводила визначення (вимоги до маркування). Реєстр перевіряйте в розділі «Реєстри у сфері насінництва та розсадництва» на офіційному порталі me.gov.ua.
Як перерахувати норму висіву з урахуванням схожості
Вагову норму висіву за методичними вказівками НУБіП з насінництва рахують за формулою:
Н = (К × М × 100) / П,
де Н — норма висіву, кг/га; К — кількість схожих насінин, яку плануєте висіяти, млн шт./га; М — маса 1000 насінин, г; П — посівна придатність, %. Посівна придатність дорівнює добутку чистоти на схожість, поділеному на 100. Масу 1000 насінин краще визначити для своєї партії. ДСТУ 4138 передбачає два способи: вісім повторень по 100 насінин або два повторення по 500.
Умовний приклад для озимої пшениці (цифри взято лише для розрахунку, це не рекомендація): К = 5 млн шт./га, маса 1000 насінин — 42 г, чистота — 98 %, схожість — 93 %. Посівна придатність: 98 × 93 / 100 = 91,1 %. Норма висіву: 5 × 42 × 100 / 91,1 ≈ 230 кг/га. Тепер припустімо, що К визначають від бажаної густоти сходів, і візьмемо умовний коефіцієнт переходу лабораторно схожого насіння в сходи 0,85. Тоді цільову кількість спершу ділять на 0,85: виходить 5,9 млн шт./га, а норма зростає приблизно до 271 кг/га. Сам коефіцієнт обґрунтовують умовами сівби і спостереженнями господарства, універсального значення він не має.
Схема перевірки така. Для власного орієнтиру відберіть пробу з різних частин партії, закладіть чотири повторення в папір або пісок, тримайте температуру з таблиці для культури, контролюючи її термометром, і порахуйте нормальні проростки з усіх обліків. Для ранньої сівби кукурудзи уточніть у лабораторії можливість холодного тесту. Для офіційного результату замовте випробування за ДСТУ 4138-2002, а купуючи насіння, вимагайте сертифікати на партію. Отримані схожість, чистоту і масу 1000 насінин підставте у формулу норми висіву. Інші матеріали про посівний матеріал зібрано в рубриці Насіння.